Кожна звістка про військового, який потрапив у полон, — це шок, розпач, стрес і невизначеність для родини воїна. Однак знання алгоритму дій у такому разі дозволить рідним заощадити час та збільшити шанси на успішний пошук захисника і його повернення додому. Про це у "Ранку Вдома" розповів юрист Українського ветеранського фонду Ярослав Хоменко.
Ведучі — Ірина Хоменко та Денис Мінін.
—Тема непроста, але дуже важлива. Які перші кроки мають зробити родичі військового, якщо він потрапив у полон?
— Перш за все, максимально зібрати всю інформацію, яка буде доступна.
Дуже рекомендую звернутися до Служби цивільно-військового співробітництва, а саме до посадових осіб, які працюють в патронатних службах. Такі служби нещодавно запрацювали у військових частинах. Там насправді дуже багато чого можуть підказати та допомогти, бо це ті люди, які були найближче до подій, і вони зможуть допомогти зібрати максимальну інформацію, наприклад, обставини потрапляння в полон — як, де, коли.
Після цього треба звернутись до Національної поліції з заявою, за якою буде відкрите кримінальне провадження. Далі треба дізнатись прізвище слідчого, його контактні дані й вже контактувати з ним, повідомити йому всю наявну інформацію, яку вдалось на той момент зібрати. І надалі треба взаємодіяти зі слідчим, якщо буде якась нова інформація щодо обставин потрапляння в полон або стануть відомі додаткові обставини.
Також звернутись до Координаційного штабу з питань поводження з полоненими, який створений при Головному управлінні розвідки Міноборони України. Це компетентний орган, який на цьому питанні спеціалізується. На сайті штабу є особистий кабінет, куди родина військовополоненого може надати свою інформацію, ті ж відомості, обставини, які вже стали відомі.
У деяких випадках також доречно звернутися до уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (омбудсмен), оскільки він має право звертатися до уповноваженого з прав людини Росії та взаємодіяти з питання військовополонених.
Також Міжнародний комітет Червоного Хреста і Півмісяця. Є ще спеціальна група ООН.
Тому досить великий перелік установ, організацій як на державному рівні, так і на міжнародному, куди можна звернутися.
— А як потрібно зв'язуватися з цими всіма органами, організаціями? Це можна зробити телефоном, чи це має бути особиста зустріч, чи писати на електронну пошту?
— В поліцію можна звернутися телефоном, можна і прийти на прийом. У Координаційного штабу з питань військовополонених є приймальня в Києві, також у них на сайті є електронна пошта і номера телефонів, по яких можна звернутись. Міжнародний Червоний Хрест — так само, відповідну інформацію можна почерпнути на сайті, в інтернеті.
Але після звернення людини до державних установ, до тієї ж поліції, там дуже часто скеровують, надають інформацію, куди можна додатково звернутись, отримати якусь консультацію, надають контакти.
—Як можна підтвердити факт полону?
— У сім'ї військовополоненого на руках має бути базовий перелік документів:
- довідка з ТЦК (Територіальний центр комплектування);
- витяг з Єдиного державного реєстру — це видає поліція;
- витяг з реєстру осіб, які зникли безвісти або потрапили в полон за особливих обставин.
Також людина, яка звертається, має мати при собі паспорт. Якщо ви родич військового — документи, які це посвідчують.
Якщо людина не має змоги самостійно пересуватись або бігати по всім установам, то вона наймає представника — або адвоката, або юриста, або родича, який їй допомагає. Тоді потрібна відповідна довіреність, щоб представляти інтереси.
Проте в будь-якій установі — чи то в міжнародній, чи то в українській, — у людини можуть вимагати додаткові документи.
— А є десь записаний цей перелік документів?
— Нормативно-правового акту, який би затверджував цей перелік, — немає. Тому що дуже багато установ, до яких звертаються, і кожна установа може вимагати свої документи. Наприклад, в Нацполіцію несуть одні документи, а Міжнародний комітет Червоного Хреста буде вимагати щось інше.
Це не завжди буде так голосно звучати — "пакет". Там може бути декілька додаткових документів, але мінімальний набір все одно треба мати, в кількох екземплярах.
— Родини можуть повпливати на пришвидшення процесу визволення з полону? Ми знаємо, що є неофіційні якісь шляхи, якісь люди пропонують свої послуги.
— Я б не радив цим займатись. Це проблема, і справді в практиці такі випадки нерідкі. Робота шахраїв, недобросовісних юристів часто призводить до доволі великих проблем для родин військовополонених. Тому тут все на совісті людей, які надають псевдопослуги.
Варто все ж таки звертатись до державних та міжнародних установ, таким чином можна себе максимально забезпечити та не потрапити на гачок шахраїв. Проте досить багато фахових юристів, адвокатів надають послуги представництва, зокрема і безоплатно. Тому тут на кого потрапиш.
— Можуть бути зроблені близькими такі дії (наприклад, пост в соцмережах, заява кудись), які можуть нашкодити військовому, який зараз знаходиться в полоні в Росії?
— Насправді це дуже ймовірна історія, оскільки з військовим, який знаходиться в полоні, в будь-якому випадку спецслужби ворога проводять певні дії. І публікація в соцмережах може бути використана цими службами, щоб зібрати певну інформацію про військового і натиснути на нього або на тих людей, які інформацію оприлюднили. І це, відповідно, може призвести до того, що родичі військовополоненого навіть підуть на співпрацю з ворогом. А це вже величезні проблеми, які можуть призвести до трагічних навіть наслідків.
— Які соціальні виплати можуть отримати родичі військовополонених?
— Родичі військовополонених можуть розраховувати на грошове забезпечення військового за його місцем служби — оклад за військове звання і виплату зарплати, фактично яку він отримує. Також плюс 100 тисяч в місяць — це додаткова винагорода, яку отримає військовослужбовець за виконання бойових завдань, родичі можуть отримати її, подавши заяву до військової частини.
— В місяць 100 тисяч?
— Так. І плюс грошове забезпечення. Треба подати заяву до військової частини. Там ці документи перевірять, і виплати будуть.
Інформує kanaldim.tv