Двома найпоширенішими причинами, через які військові вдаються до самовільного залишення частини, є втома та відсутність мотивації.
Про це Роман Лихачов, військовий адвокат та юрист Центру надання підтримки ветеранам, розповів у коментарі NV.
Він зазначив, що отримує приблизно однакову кількість звернень щодо допомоги після СЗЧ від військових, які воюють 2-ий або 3-ий рік, та новобранців, які тільки-но потрапили у навчальний центр.
«Я бачив цікаві цифри, що з деяких навчальних центрів по декілька кілька сотень людей пішло в СЗЧ. Це люди, яких відловили на вулиці, одразу відвезли в навчальний центр, і вони звідти побігли», — сказав юрист.
Окрім того, значна частина дезертирів залишають свої підрозділи через військову бюрократію.
Наприклад, військовослужбовець може мати право на звільнення, але його не відпускають. «У мене є [клієнт] батько 3 дітей, який подав рапорт [на звільнення], — його три місяці не звільняли. І він просто пішов у СЗЧ, — розповів Лихачов. — Він мав право на звільнення, просто його рапорт не розглядали, постійно морочили голову. І таких випадків багато».
Також військові можуть йти в СЗЧ, якщо їх не відпускають на лікування або ж не переводять до іншої частини.
«У мене ситуація з людиною: він придатний до служби в підрозділі забезпечення, а зараз воює на „нулі“ в ТРО [територіальна оборона]. Його просто не переводять, — каже адвокат. — Мені навіть відповідь прийшла на скаргу, що „ми розглянемо процес його переводу після того, як у бригади буде ротація“. А людина не може виконувати свої службові обов’язки, він по старому [законодавству] обмежено придатний».
Окрім того, у дезертирів може спрацьовувати«стадний інстинкт». «Багато з тих, хто пішов, розуміли, що відповідальності ніякої немає. Колись він повернеться — через рік, через два — йому справу закриють. Людина могла свідомо йти [в СЗЧ], просто без збереження заробітної плати, бо юридичних наслідків цього немає», — зазначив Лихачов.
Інформує nv.ua