Війна, яка триває в Україні з 2014 року і особливо загострилася з початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, суттєво вплинула на демографічну ситуацію в країні. Рівень народжуваності, смертності, міграційні процеси та загальна структура населення зазнали глибоких трансформацій, наслідки яких можуть бути відчутними ще десятиліттями. Вже сьогодні демографи б’ють на сполох, заявляючи про те, що в країні фіксується важка демографічна криза, яка загрожує виживанню нашого народу.
Що зараз відбувається з українською демографією, як це впливає на країну і які наслідки несе – агентство UA.News розбиралося в питанні.
Основні тенденції та демографічна динаміка
До початку війни Україна демонструвала тенденцію до зменшення населення через низький рівень народжуваності, високу смертність і постійний відтік населення за кордон. За даними Державної служби статистики України, з 1991 року чисельність населення зменшилася з понад 52 мільйонів до близько 41 мільйона у 2022 році.
Війна різко та критично загострила ці проблеми. Основні демографічні виклики включають:
- Зростання смертності. Війна спричинила загибель багатьох десятків (а може й сотень) тисяч українців, як цивільних, так і військових. Одночасно, через руйнування медичної інфраструктури та погіршення умов життя зросла смертність від хвороб і неналежного доступу до медичної допомоги.
- Різке скорочення народжуваності. У 2022 році народилося лише близько 195 тисяч дітей, що є найнижчим показником за всю історію України. За перше півріччя 2024 року в Україні народилося лише87 655 дітей, що на 9% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас зафіксовано 250 972 смертей. Наразі на одного новонародженого громадянина припадає троє померлих. В умовах невизначеності, економічних труднощів і загрози війни багато сімей відкладають народження дітей або взагалі вирішують не робити цього.
- Масова міграція. За даними ООН, понад 8 мільйонів українців були змушені виїхати за кордон, більшість з яких — жінки та діти. Ще близько 12 мільйонів стали внутрішньо переміщеними особами.
Міграційні хвилі: масштаби та наслідки
Українці, які виїхали за кордон, переважно осіли в країнах Європейського Союзу, таких як Польща, Німеччина, Словаччина, Чехія, Румунія, Італія, Франція тощо. Ця міграція має кілька ключових характеристик:
- Переважання жінок і дітей. Через сувору заборону на виїзд чоловіків призовного віку, більшість мігрантів становлять жінки та діти (хоча сотні тисяч чоловіків також перейшли кордон, покинувши країну нелегально). Це створює дисбаланс у демографічній структурі та посилює проблему старіння населення.
- Тривалий характер перебування. Хоча багато українців повертаються додому після певної умовної стабілізації ситуації, значна частина залишається за кордоном через кращі соціальні та економічні умови, освіту для дітей, доступ до ринку праці тощо.
Війна спричинила також і масштабну хвилю внутрішньої міграції: йдеться про феномен внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які переїхали з небезпечних регіонів у більш безпечні західні або центральні частини країни. Це створило нові виклики для громад, які приймають переміщених осіб.
По-перше, гостро постало питання перевантаження інфраструктури. Відносно мирні міста, такі як Львів, Ужгород чи Івано-Франківськ, зіткнулися з браком житлового фонду, перевантаженням медичних і освітніх установ. Ці населені пункти просто не були розраховані на прийняття такої кількості людей.
По-друге, у ВПО часто існують проблеми інтеграції. Переселенці нерідко стикаються з труднощами працевлаштування, складністю психологічної адаптації та нерівним доступом до соціальних послуг. Ми докладно аналізували цю ситуацію в матеріалі «Втрачені люди: чому українці повертаються жити в окупацію».
Деструктивний вплив
Масова міграція та скорочення чисельності працездатного населення мають серйозні наслідки для економіки. Основні виклики включають в себе:
- Дефіцит робочої сили. За оцінками Національного банку України, через міграцію та мобілізацію економіка втратила не менше 20% робочої сили. Найбільший дефіцит спостерігається в будівельній галузі, сфері послуг і промисловості.
- Зростання нерівності. Регіони, які прийняли багато ВПО, стикаються з перевантаженням ринку праці, тоді як інші регіони, особливо прифронтові, відчувають значне скорочення економічної активності, через що стрімко бідніють.
- Витік кадрів. Українці, які виїхали за кордон, часто досить швидко асимілюються та інтегруються в місцеві економіки, що призводить до втрати кваліфікованих спеціалістів.
Війна також надсерйозним чином вплинула і на соціальну сферу. Зростає навантаження на системи охорони здоров’я, освіти та соціального захисту. Основні проблеми включають:
- Старіння населення. Україна вже є однією з найстаріших націй у світі, і цей процес лише прискорюється через низьку народжуваність і міграцію молоді з акордон.
- Погіршення психологічного здоров’я. Велика частина населення, особливо ВПО, переживає психологічний стрес, пов’язаний із втратою домівки, близьких і стабільності. Фактично більшість українців мають ПТСР у тій чи іншій формі.
- Розпад сімей. Виїзд жінок і дітей за кордон (при тому, що чоловіки залишаються) створює проблеми сімейної розлуки, що може мати довгострокові соціальні наслідки.
Можливі сценарії розвитку демографічної ситуації
Після завершення війни Україна може поступово стабілізувати демографічну ситуацію. Це «сценарій відновлення» і він є найбільш позитивним та найменш ймовірним. Для цього потрібно ефективно реінтегрувати ВПО, повернути хоча б половину українців з-за кордону, залучати мігрантів тощо. А ще – інвестувати в соціальну інфраструктуру та активно стимулювати народжуваність через державні програми підтримки сімей.
Якщо ж війна триватиме надалі або Україна не зможе створити належних умов для повернення мігрантів, демографічна ситуація погіршиться ще сильніше. Це «сценарій деградації». Він призведе до критичного рівня скорочення населення, а старіння стане основним викликом для економіки та соціальної сфери. Україна може компенсувати втрати через залучення іноземних мігрантів, але для цього потрібні сприятливі умови, зокрема реформи у сфері праці, освіти й охорони здоров’я. Просто так у зруйновану війною країну ніхто їхати не захоче.
Війна є найгіршою катастрофою для демографії України. Вона не лише скоротила населення, але й створила фундаментальні виклики для його відновлення. Економічне відновлення, реформа соціальної політики та реінтеграція населення мають стати ключовими пріоритетами уряду після війни.
Україна стикається з безпрецедентними демографічними викликами, які потребують комплексного підходу та рішучих дій. Інвестиції в людський капітал, підтримка сімей та стимулювання повернення мігрантів мають стати частиною загальної стратегії відновлення країни після війни. Однак сьогодні, на жаль, державна політика в цій сфері є скоріше імітаційною і реально задачі покращення демографічного потенціалу України не виконуються належним чином.
Інформує ua.news