Одним з найстаріших народних обрядів, що сягають періоду язичництва, є Масляна. Це надзвичайне ситне свято триватиме цілий тиждень перед Великим постом. Тому його офіційно визнала православна церква, називаючи його М'ясопусним чи Сирним тижнем.
На наступному тижні з раціону харчування виключаються м'ясні продукти, хоча молочне ще вживати можна, як і традиційні складові у приготуванні млинців: молоко, яйця, масло. До того ж для людей свято асоціюється саме з млинцями і супроводжується народними гуляннями. Все це підпорядковане бажанню розбудити весну та прогнати зиму.
Млинців особливо багато готували з четверга. А тому млинці? Бо вони найкраще асоціюються з сонцем. При цьому, у кожної господині були свої рецепти млинців, які готували з борошна різних злаків та застосовували різну начинку.
Традицій на Масляну багато. Зокрема, перший спечений млинець призначали померлим родичам і залишили його на підвіконні чи віддавали убогим. А у неділю перед масляним тижнем прийнято було провідувати родичів чи запрошувати їх в гості, а за святковим столом востаннє перед Великим постом вживати м'ясо. Тому і називали цю неділю – м'ясною. У п'ятницю було заведено пригощати млинцями зятів, які ходили до тещі в гості.
Раніше свято супроводжувалось катанням на конях, а при наявності снігу на санях, на яких хлопці катали дівчат. Діти та підлітки каталися на гойдалках. Влаштовувались інші веселі ігри.
До вечора за традицією розпалювали багаття, на якому спалювали солом'яне опудало зими, як прощання з нею. А навколо хлопці і дівчата водили хороводи з піснями і танцями.